ДУ ‘Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України’

ПОСТДЕМОДЕКОЗНІ ЗМІНИ В ТКАНИНАХ ОКА: НОВІ ГІСТОМОРФОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ

Наука
31.03.2026

Завідувач лабораторії патологоанатомії та консервації тканин під керівництвом канд. мед. наук, лікаря-патологоанатома вищої категорії Артьомов Олександр Валентинович представляє результати дослідження:
«Невідомі морфологічні прояви демодекозної інфекції в офтальмологічній практиці»
Сучасні уявлення про роль кліща Demodex в офтальмології традиційно обмежуються його участю у розвитку запальних процесів повік і кон’юнктиви. Діагностика при цьому базується переважно на клініко-лабораторному дослідженні вій із виявленням паразита у нативному стані.
Однак проведені дослідження демонструють значно ширший спектр патологічних змін, асоційованих із присутністю кліща як коменсала на поверхні повік і в кон’юнктиві. Ці зміни залишаються маловідомими в офтальмопатології, що зумовило необхідність звернення до напрацювань ветеринарної патології, де демодекоз вивчений значно глибше.
Особливу складність становить той факт, що при гістоморфологічному аналізі біопсійного або операційного матеріалу в більшості випадків паразит безпосередньо не візуалізується. Відтак, встановлення зв’язку між морфологічною картиною та демодекозним ураженням потребує знання специфічних гістоморфологічних ознак, які раніше трактувалися як незначні або артефактні зміни.
Ключові знахідки дослідження:

  • Виявлено раніше неописані постдемодекозні морфологічні зміни в тканинах ока
  • Описано характерні структури, зокрема кісти-ходи на місці деструкції тканини
  • Визначено аморфні осередки муміфікованих залишків демодексу
  • Продемонстровано можливість збереження фрагментів тканин (зокрема пухлинних) поряд із постінфекційними змінами
    Наукове значення:
    Отримані результати розширюють діагностичні критерії демодекозної інфекції в офтальмології та підкреслюють важливість гістоморфологічного підходу для виявлення прихованих форм ураження.
    Дослідження відкриває нові перспективи для:
  • уточнення патогенезу офтальмологічних захворювань
  • підвищення точності морфологічної діагностики
  • формування міждисциплінарного підходу (з урахуванням ветеринарного досвіду)