19 січня 2026 року затверджено нову редакцію Порядку формування Переліку наукових фахових видань України (наказ №56, зареєстрований 28.01.2026). Це рішення стало відповіддю на тривалі дискусії в науковій спільноті та виклики останніх років у сфері академічних публікацій.

---

🔎 Чому ухвалили нові правила
Оновлення спрямоване на системне підвищення якості українських наукових журналів і їх інтеграцію у світовий науковий простір. Передумовами стали:

• падіння якості частини наукових публікацій;
• поширення недоброчесних видавничих практик (продаж авторства, маніпуляції метриками, псевдорецензування);
• відсутність ефективного контролю;
• репутаційні втрати після виключення частини українських журналів із міжнародних баз.

---

⏱️ Перехідний період
Усі видання категорії «Б», які вже входять до Переліку, залишаються в ньому до 1 червня 2026 року. За цей час редакції мають адаптуватися до нових вимог.

---

📋 Основні нововведення

1. Новий цикл відбору

• заявки подаються раз на 3 роки (1 лютого – 30 квітня);
• формується рейтинг видань у межах галузевих кластерів;
• категорія «Б» надається на 3 роки.

1. Цифровізація процедур
   Подання та перевірка документів здійснюватиметься через національну систему URIS.
2. Посилення контролю якості

• щорічне зростання обсягу публікацій не більше 50%;
• максимум одна стаття автора в одному випуску;
• моніторинг дотримання етики спеціальною комісією;
• можливість виключення з Переліку за систематичні порушення.

1. Геополітичні обмеження

• заборона редакторів/рецензентів із держав-агресорів;
• заборона на співавторство з особами, які мали наукову співпрацю після 24.02.2022.

📊 Нові критерії для категорії «Б»
Базові вимоги:

• журнал існує не менше 2 років;
• кожна стаття має DOI;
• щонайменше 9 членів редколегії (з обмеженням представництва засновника);
• мінімум 2 іноземні редактори;
• один науковець — максимум у 3 редколегіях.
  Вимоги до редакторів:
  кожен член редколегії повинен мати щонайменше 3 публікації за 5 років у міжнародних базах або еквівалентні наукові здобутки.
  Вимоги до сайтів журналів:
• українська та англійська версії;
• політика використання ШІ;
• правила рецензування;
• інформація про APC;
• дати проходження статті;
• захищене з’єднання (HTTPS).

🧮 Система оцінювання

• максимальний бал — 30;
• мінімальний поріг — 9;
• оцінювання враховує понад 10 показників, серед яких:
  o частка іноземних авторів;
  o цитованість у міжнародних базах;
  o частка DOI в списках літератури;
  o рівень відкритого доступу;
  o географічна різноманітність авторів.

🎓 Захист молодих науковців
Журнали отримують додаткові бали, якщо звільняють здобувачів PhD бюджетної форми від оплати за публікацію.

📈 Хто пройде новий відбір (прогноз)
За експертними оцінками, відповідність новим вимогам підтвердять лише 10–20% журналів категорії «Б».
Мають високі шанси:

• видання з 2–6 випусками на рік;
• помірною кількістю статей (10–20 у номері);
• міжнародною редколегією;
• якісним рецензуванням.
  Ризикують вибути:
• журнали з масовими випусками;
• видання без реального рецензування;
• журнали з низькою міжнародною представленістю авторів.

🌍 Що це означає для науки
Реформа фактично запускає нову модель наукової комунікації в Україні, що поєднує:

• прозорі критерії;
• цифрові інструменти;
• міжнародні стандарти етики.
  Очікувані результати:
  ✔️ підвищення довіри до українських публікацій
  ✔️ зростання престижу національних журналів
  ✔️ збільшення присутності України в міжнародних наукометричних базах

📌 Висновок: новий порядок — це не просто технічне оновлення, а системна реформа, яка визначатиме правила академічної публікації в Україні на найближчі роки. Для редакцій це виклик, для науковців — нові стандарти, а для науки — шанс на якісний прорив.