Термін «імунний статус» можна умовно вважати синонімом старішого терміну «резистентність організму-господаря», концепції щодо хвороби, яку відстоювали деякі, але ігнорували інші протягом багатьох років. Були спроби підвищити резистентність організму за допомогою імунологічних маніпуляцій з тих пір, як імунні процеси були вперше виявлені на початку цього минулого століття. Ранні спроби були грубими і спрямовані на підвищення імунітету до специфічних антигенів, зазвичай мікробних, таких як екстракти туберкуліну або бактеріальні вакцини. Було сподівання, що підвищення імунітету до певного антигену може відобразитися на підвищенні загального імунітету або «резистентності».

Щоб визначити наявність у людини первинного імунодефіциту, необхідні лабораторні дослідження. Ці тести зазвичай проводяться після того, як людина відчуває клінічні симптоми, зокрема рецидивуючі та/або хронічні інфекції.

Точний анамнез, сімейний анамнез і фізичне обстеження мають вирішальне значення для розробки найкращої стратегії лабораторної оцінки. Зазвичай це починається з скринінгових тестів, а потім більш складних (і дорогих) тестів, обраних на основі результатів скринінгових тестів. Якщо клінічні проблеми включають інфекції, інформація про типи мікроорганізмів, що викликають інфекцію, місця інфікування та терапію, необхідну для лікування інфекцій, часто допомагає зосередити лабораторні дослідження.

Запрошуємо пройти обстеження імунного статусу в лабораторії імунологічних досліджень Інституту ім. В.П. Філатова.