Ймовірність розвитку деприваційної міопії на очах з вродженими катарактами у дітей при несвоєчасній хірургії
Співробітники відділу офтальмопатологіі дитячого віку ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМ України» на чолі з завідувачем відділу проф., д.мед.н. Бобровою Н.Ф. провели попереднє дослідження з метою вивчити ймовірність розвитку деприваційної міопії на очах з вродженими катарактами у дітей при несвоєчасній хірургії.
Загальноофтальмологічне обстеження та хірургічне лікування було проведено 30 дітям у віці від 9 місяців до 16 років (в середньому 7,09 ± 3,3 років) (51 око) з вродженими катарактами. Доопераційна гострота зору катарактальних очей була значно знижена та в середньому дорівнювала 0,1 ± 0,06, в віковій групі до 3 років - не перевищувала світловідчуття, 3-6 років 0,06 ± 0,04, 6-10 років – 0,11 ± 0,05 та старше 10 років – 0,15 ± 0,1. Після операційного втручання гострота зору псевдофакічних очей підвищилась в усіх випадках, в віковій групі до 3 років з’явився формений зір, 3-6 років досягла 0,17 ± 0,1, 6-10 років – 0,32 ± 0,17 та старше 10 років – 0,3 ± 0,17. В той же час наші дослідження показали, що в усіх вікових групах дітей із вродженими зонулярними неоперованими катарактами при низькій (0,1-0,17) залишковій гостроті зору, навіть, у наймолодшій (до 3-х років) групі, було зафіксовано збільшення ПЗРО у порівнянні з віковими нормами, що, в свою чергу, обумовлювало формування міопічної рефракції катарактального ока.
Таким чином, вчені встановили факт збільшення передньо-заднього розміру ока з формуванням деприваційної осьової міопії на очах дітей з вродженими катарактами при зниженні гостроти залишкового зору до 0,1- 0,17. Для попередження розвитку деприваційної міопії на очах з вродженими зонулярними катарактами необхідно здійснювати більш ранні операції по видаленню катаракти.
