Сотні мільйонів людей у всьому світі страждають від захворювання зору, яке називається амбліопією, або ледачим оком, із незбалансованим зором обох очей. Якщо цей інвалідизуючий стан не виявити та не лікувати в молодому віці, потім рідко вдається відновити повний зір, тому що мозок вчиться вимикати вхідні дані від «ледачого» ока. Амбліопія є одним з яскравих прикладів того, як мозок змінюється внаслідок досвіду.

Професором Марком Біром Інституту Пікауера з навчання та пам'яті, на кафедрі мозку та когнітивних наук Массачусетського технологічного інституту проведено дослідження, яке зосереджено на феномені пластичності мозку, де приділяється особлива увага синапсам, які з’єднують нейрони в мозку.

Дослідження привели до потенційного лікування амбліопії, яке працює шляхом тимчасової відключення «кращого» ока. Після успішних експериментів на дрібних тваринах цей метод тестується на приматах, й дослідники сподіваються продовжити клінічні випробування.

Існує складність погляду на один світ двома очима. Щоб уникнути подвійного бачення, інформацію з обох сітківок необхідно з надзвичайною точністю відображати на загальних цілях у мозку. Але ми не народжуємося з цією здатністю; це залежить від високоякісного візуального досвіду в дитинстві та ранньому дитинстві. Ця потреба мозку, щоб навчитися повноцінно бачити, була продемонстрована в експериментах з молодими тваринами з пов’язкою на одному оці. Коли пластир було знято, дослідники виявили серйозне порушення зору через око, на якому був пластир. Сітківка була в порядку, проблема полягала в тому, що око було «неправильно» підключено до мозку й не розвивалося нормально.

Дослідники простежили весь шлях від низької якості зору до негативного візуального досвіду до низької якості зору та порушення зорової активності в мозку. Результати дослідження показали, що стан викликається заміною добре корельованої активності в сітківці ока. Такий тип активності слабко активує певний нейромедіаторний рецептор у мозку, званий NMDA-рецептором, який запускає модифікацію синапсів, що спричиняє їх послаблення.

Ці висновки мають практичне значення для величезної кількості дітей, які мають амбліопію, зазвичай через одну з трьох причин: косоокість, вроджена катаракта на одному з очей, або обидва ока мають різну рефракцію, тому чіткий зір є тільки на одному оці. Усі ці випадки порушують роботу мозку, що призводить до низької гостроти зору на одне око та втрати бінокулярного зору.

Сучасне лікування полягає в тому, щоб просто наклеїти пластир на здорове око, щоб спробувати примусово відновити зір через слабке око. Ця процедура може спрацювати, але рідко буває повністю успішною. І його слід починати рано.

Амбліопія є особливо руйнівною для людей, які згодом втрачають можливість використання другого ока. Але в деяких випадках відмічено, що при проведені специфічного лікування амбліопічне око відновлює зір, навіть у дорослих. Це означає, що мозок дорослої людини пластичний, й це добре.

Для детального ознайомлення з публікацією перейдіть за посиланням https://medicalxpress.com/news/2023-10-retraining-brain-vision.html