Лабораторії

Т.в.о завідуючого лабораторією: Драченко Сергій Кирилович, старший лаборант

Історія фотолабораторії нерозривно пов’язана з історією самого Інституту та розвитком вітчизняної офтальмології. Від самого початку фотографія тут була не просто способом збереження зображення, а важливим інструментом наукової та клінічної роботи.

Вже у 1948 році фотолабораторія входила до структури Інституту Філатова. Про це свідчить довідник «Достопримечательные места Одессы» за 1948 рік, у якому фотолабораторія згадується серед підрозділів експериментального відділу поряд із лабораторіями біохімії, патологічної фізіології, культури тканин, патологічної анатомії, біології та іншими. Ця згадка є документальним підтвердженням існування фотолабораторії у складі Інституту вже в цей період.

Для офтальмології фотографія мала особливе значення. Захворювання та травми ока потребують максимально точної фіксації зовнішніх змін, результатів хірургічного лікування та динаміки стану пацієнта. Фотографічне зображення ставало частиною медичної документації, наукової публікації, навчального матеріалу чи атласу. Саме тому робота фотолабораторії була безпосередньо пов’язана з науковими підрозділами та клінічною діяльністю Інституту.

Особливе місце в історії лабораторії посідає Кирило Григорович Драченко, який присвятив роботі в Інституті Філатова близько сорока років. За десятиліття його професійної діяльності фотографічна техніка зазнала величезних змін — від традиційної плівки та фотохімічної обробки до сучасних методів отримання й опрацювання зображень. Незмінною, однак, залишалася головна мета — достовірно зафіксувати результат роботи лікаря та дослідника.

Внесок К. Г. Драченка простежується не лише у спогадах колег та історії самої лабораторії, а й у наукових публікаціях. Його ім’я зустрічається серед авторів робіт, присвячених офтальмологічній діагностиці та хірургії. Зокрема, у 1976 році спільно з Г. Є. Венгером було опубліковано роботу, присвячену іридоангіографії при травматичних ушкодженнях райдужної оболонки із застосуванням стереоскопічної кінозйомки. Згодом його ім’я з’являється і в дослідженнях гемомікроциркуляції ока, діабетичної ретинопатії та інших напрямів офтальмології.

Особливе значення мала робота над науковими атласами. К. Г. Драченко зазначений серед авторів атласу «Травми ока», що містить фотографічні ілюстрації різноманітних механічних ушкоджень ока та його придатків. В описі видання зазначено, що фотографії були виконані у фотолабораторії Інституту імені В. П. Філатова.

Інший важливий приклад — «Атлас вроджених і спадкових захворювань органа зору». У виданні окремо висловлено подяку К. Г. Драченку за високоякісні фотографії, які стали основою атласу. Це особливо яскраво демонструє значення фотолабораторії: створені тут зображення ставали вже не просто ілюстраціями, а частиною наукової спадщини Інституту.

Професійна традиція продовжилася в наступному поколінні. Сергій Кирилович Драченко, син Кирила Григоровича, також пов’язав свою професійну діяльність з Інститутом Філатова. Їхня спільна робота відображена, зокрема, у наукових публікаціях.

У 2019 році К. Г. Драченко та С. К. Драченко стали співавторами клінічного дослідження «Клінічний випадок сонячної ретинопатії відбитим світлом», опублікованого в «Офтальмологічному журналі». У 2018 році вони також спільно брали участь у публікації, присвяченій двоетапному лазерному лікуванню фібропластичних змін склоподібного тіла.

Так історія фотолабораторії поступово стає історією не лише техніки, а й людей. Одні створювали методики, інші проводили дослідження, треті виконували складну роботу з візуальної фіксації отриманих результатів. Завдяки цій спільній праці збереглися зображення, які сьогодні мають одночасно медичну, наукову та історичну цінність.

Кирило Григорович Драченко залишив після себе багаторічний професійний шлях і важливу частину історії фотолабораторії Інституту Філатова. Сьогодні цю професійну традицію продовжує Сергій Кирилович Драченко.

Фотолабораторія й сьогодні існує у структурі Інституту Філатова. Її історія — це приклад того, як спеціалізована фотографічна робота протягом десятиліть ставала невід’ємною частиною великої науки: допомагала лікарям фіксувати результати лікування, дослідникам — аналізувати їх, а наступним поколінням — зберігати результати роботи видатної офтальмологічної школи Інституту Філатова.