О. В. Гузун , канд. мед. наук; О. С. Задорожний, д-р мед. наук; І. О. Насінник, канд. мед. наук; В. Шаргі, Я. Веслаті, А. Р. Король, д-р мед. наук
Актуальність. Транссклеральна циклофотокоагуляція (ЦФК) найчастіше застосовується в пацієнтів з неоваскулярною глаукомою (НВГ) при проліферативній діабетичній ретинопатії (ПДРП), у яких не вдалося досягти зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ) шляхом максимальної гіпотензивної терапії та неможливо виконати антиглаукомну хірургію. Варіанти ЦФК різноманітні: їх можна виконувати з використанням лазера на неодимовому ітрій-алюмінієвому гранаті (Nd:YAG) або за допомогою діодного лазера.
Мета – порівняти ефективність транссклеральної ЦФК з використанням Nd-YAG (λ=1064 нм) і діодного (λ=810 нм) лазерів у пацієнтів із болючою НВГ при проліферативній діабетичній ретинопатії впродовж 12-місячного спостереження.
Матеріал та методи. До дослідження було залучено 58 пацієнтів (58 очей) пацієнтів, які отримували транссклеральну ЦФК з використанням Nd-YAG (λ=1064 нм) і діодного (λ=810 нм) лазера в пацієнтів із болючою НВГ на фоні ПДРП з регулярними контрольними обстеженнями протягом 12 місяців, та яким раніше не була проведена ЦФК.
Успіх лікування визначався як досягнення післяопераційного ВОТ ≤ 21 мм рт.ст. або зниження ВОТ на ≥ 30% від вихідного рівня без збільшення дози ліків проти глаукоми, та відсутністю очного болю.
Результат. Через 12 місяців після лікування результат був досягнутий у 75% пацієнтів, яким проводили неодимову ЦФК, та у 77% пацієнтів, що отримували діодну ЦФК (р=0,86). Середній ВОТ знизився на 46% та 45% в обох групах (р=0,88) від вихідного рівня 38,0 мм рт. ст. і 36,0 мм рт. ст. (р = 0,96) після 12 місяців спостереження. У хворих зі збереженим предметним зором було відзначено покращення в обох групах (р=0,41). Однак частота очних ускладнень була вищою в очах, які отримували діодну
ЦФК, і становила 71% очей проти 33%, яким виконували неодимову ЦФК (р=0,004).
Посилання: https://doi.org/10.31288/oftalmolzh20243815